© Gennady Trukhanov/Telegram Труханов – відома та спірна персона в українській політиці.
Коли минулого місяця український президент Володимир Зеленський звільнив мера Одеси, заплямованого скандалами, можна було б очікувати, що жителі міста будуть радіти. Для багатьох одеситів Геннадій Труханов представляв стару корумповану політику – із підозрюваними кримінальними зв’язками, справами про корупцію та історією в проросійській партії. Звільняючи його, Зеленський звинуватив мера в тому, що він є громадянином Росії.
Але відставка Труханова в основному викликала занепокоєння, навіть серед його давніх опонентів. Багато одеситів вважають, що докази його російського громадянства були сфабриковані, що викликає побоювання, що це частина ширшої спроби президента позбутися політичного конкурента, пишуть кореспонденти The New York Times.
Зеленський діяв дуже швидко. Він позбавив Труханова українського громадянства, що автоматично усунуло його з посади, а потім створив Одеську міську військову адміністрацію та призначив Сергія Лисака, який раніше був головою Дніпропетровської обласної військової адміністрації, її головою.
“Я був би радий, якби Труханова замінили в результаті виборів або на підставі рішення суду на основі доказів, у демократичний та прозорий спосіб. Але таким чином? Це просто неправильно”, – сказала Олександра Ковальчук, заступник директора Одеського національного художнього музею.
Аналітики розглядають усунення Труханова як знак того, що Зеленський почав використовувати свої воєнні повноваження для посилення контролю над містами, якими керує опозиція, можливо, з прицілом на майбутні післявоєнні вибори. До війни місцеві вибори залишили більшість міст під контролем опонентів партії Зеленського.
У нещодавній статті для Carnegie Endowment for International Peace, вашингтонського аналітичного центру, політичні експерти описали “тривожну тенденцію” — зростаючу концентрацію влади в Офісі Президента, що посилює тиск на місцеві органи влади та мерів ключових міст, особливо тих, хто не бажає політично узгоджуватись із Зеленським.
Особливе занепокоєння викликає призначення військових начальників під час воєнного стану в містах, які регулярно перебувають під російським обстрілом. Формально вони повинні посилювати оборону. На практиці, за словами представників громадянського суспільства, вони стали інструментом для консолідації президентської влади.
Розслідування The New York Times показало, що половина з 22 голів військових адміністрацій у містах, які залишаються під повним контролем України, пов’язані з партією Зеленського або походять зі Служби безпеки України.
Зеленський минулого місяця заявив, що відставка Труханова “не є політичним кроком”, а спрямована на “забезпечення того, щоб лідери на місцях могли справді захистити Одесу”. Сергій Лисак, новопризначений голова Одеської міської військової адміністрації та колишній співробітник СБУ, заявив, що працюватиме з місцевою владою.
Звинувачення проти Труханова
У 2018 році розслідування BBC процитувало італійську поліцію, яка пов’язала Труханова з бандою, підозрюваною в контрабанді наркотиків і зброї в 1990-х роках. Поліція заявила, що він навчав членів банди рукопашному бою та снайперській стрільбі. Труханов заперечував звинувачення і ніколи не був офіційно звинувачений у кримінальних справах.
Його також звинувачують у незаконному захопленні землі в іншій справі, яка ще триває, але він це також заперечує. Найбільш обговорюваним є його ймовірне російське громадянство: у 2018 році Panama Papers виявили, що він реєстрував офшорні компанії, використовуючи російський паспорт, що він також заперечує, стверджуючи, що будь-які паспорти на його ім’я були видані незаконно.
Незважаючи на всі звинувачення, Труханов тричі вигравав вибори мера, в тому числі в 2020 році, коли він переміг проросійського кандидата, а партія Зеленського посіла четверте місце.
“Під час війни Труханов позиціонував себе як український патріот і здебільшого утримувався від критики Зеленського. Водночас він виступав проти певних рішень, таких як демонтаж пам’ятників, пов’язаних з імперською Росією”, – додають кореспонденти.
Коли Зеленський позбавив його громадянства, Труханов розцінив це як політичний крок для усунення суперника. Через два тижні йому було пред’явлено звинувачення в недбалості через смертоносні повені в Одесі та поміщено під домашній арешт, але питання про його депортацію залишається невирішеним, і він все ще вважає себе законним мером, готуючи апеляцію до Верховного Суду України.
На диво, найсильніший козир Труханова з’явився від одного з найгучніших критиків Кремля. Христо Грозєв, журналіст-розслідувач, заявив, що докази, надані українськими силовиками — фотографія нібито російського паспорта Труханова — були “очевидно підроблені”.
На фото він майже не схожий на Труханова, ім’я написано з помилкою, а серійний номер збігається з паспортом громадянки Росії, зазначив Грозєв, посилаючись на російські бази даних. Він додав, що Труханов справді раніше мав два російські паспорти.
“Реальна мета – захоплення влади”
Призначення голови міської військової адміністрації в Одесі, далеко від зони бойових дій, викликало занепокоєння серед жителів, тоді як Харків, ближчий до фронту, обходиться без такої посади.
За словами Олега Кіпера, голови Одеської обласної військової адміністрації, це пояснюється стратегічною важливістю міста та нібито недоліками Труханова в посиленні оборони.
Петро Обухов, депутат міської ради та опонент Труханова, зазначив, що забезпечення оборони міста не входить до обов’язків мера.
“Мер відповідає за вивезення сміття, громадський транспорт і водопостачання. Реальна мета – захоплення влади”, – додав Обухов.
Олександр Славський, депутат міськради від партії Зеленського, припустив, що можуть існувати військові загрози, які виправдовують призначення голови військової адміністрації, але зазначив, що його роль залишається незрозумілою, а спосіб призначення “дещо загрожує демократії”.
“В інших містах подібні призначення призводили до проблем: у Чернігові виконувач обов’язків мера торік пішов у відставку, стверджуючи, що голова військової адміністрації взяв місто в заручники, а в Києві мер звинуватив голову військової адміністрації у втручанні в цивільні справи, включно з рішеннями про будівництво”, – пишуть кореспонденти.
Щоб дізнатися більше про те, як Банкова бере під контроль Одесу, прочитайте статтю Олександра Сергієнка «Одеська трагікомедія: чому Труханов став ідеальною мішенню для Банкової».
